Повір у себе, і тобі повірить весь світ (с)

Thank God I'm a woman...


Випадковості не випадкові?


   Чи замислювалися ви колись над таким питанням? Я- так, але роздуми приводили до не однозначних домислів. Все -таки хочеться бути оптимістом і вірити, що ці випадковості варто помічати... Проте не знаєш, як життя обернеться і що чекає тебе завтра. Чи варто втікати від отих випадковостей, котрі переслідують, або котрих навмисне не помічаєш?...

      І якщо насправді ті випадковості таки не випадкові, тоді виходить "Все, що не робиться, робиться на краще". Чому бути, того не минути. Чи для того, щоб здійснилося бажання потрібно для  якимось чином цьому сприяти? Неодноразово чула фрази: "Потрібно не сидіти склавши руки, а шукати почуттів", натомість, в моєму житті почуття самі знайшли мене. Випадкова зустріч, випадковий погляд, випадковий дзвінок, а ще цікавість...(це певно моє слабке місце), постійно хочеться знати, "а що далі?"... Думаєш, що впораєшся з почуттями, а сміливості і впевненості не вистачає... 

    P.S.І так, до роздумів, недавно на сторінках улюбленого журналу прочитала інтерв"ю з Камерон Діаз. Актриса поділилася однією мудрою порадою, досить корисною, як на мене: "Перш ніж вступати у стосунки, розберися у собі", можливо комусь ця порада стане стимулом розставити все на місця у своїй голові і серці.


Открыть | Комментариев 24

Той, хто розуміє.


 

  Останім часом почала спостерігати за собою, що розмовлючи із своїм хлопцем, часто, коли закінчую свою фразу запитую "Розумієш?", якось дивно, так хочеться щоб саме та, особлива людина тебе розуміла, пропустила через себе твої слова, твої думки... Мені так не вистачає розуміння від близьких, а тут він говорить те, що відчуваю я... Господи, як люблю його за це! Просто щасливий випадок знайти таку людину...  Неймовірно- схожість думок і бажань, ну майже всіх мрій=) в нас однакові. Чути приємності, які не говорив ніхто інший. Він помічає такі дрібнички в моїй поведінці, на котрі сама уваги не звертала=)

   Це збіг, чи він справді любить дощ, прогулянки вечірнім містом... але ж не маленький, щоб "гратися" словами... Ділитися секретами, таємницями, планувати, бачити, доторкатися- це так приємно. З ним, я відкриваю себе іншу (тепер я зрозуміла, що означає ця фраза)... Тепер вже не так самотньо спостерігати за зірками... 


Открыть | Комментариев 29

Особливий подарунок друга...


    Після знайомства з харківськими блогерами в дорозі  додому,  роздумувала про те, наскільки кльово познайомитися з людьми з якими в тебе схожі інтереси нехай ви і в різних сторонах держави живете і навіть якщо в реалі бачитеся вперше. При зустрічах, повна відсутність мовних перешкод,  розвінчування віртуального образу,  та тільки приємні спогади, які назавжди залишаться в душі. userinfo.gifЕдуард Демерзель userinfo.gifpolicypainter , userinfo.gif_encat , а в Києві щей userinfo.gifweeper - не можу навіть передати яка рада з вами познайомитися))!

   Але пост (так як і декому обіцяла), хочу присвятити подарунку, зробленого  Демерзелем в честь завершення мого "нескінченного" навчання тривалістю в 3,5 роки- подарунком була книга сучасного французького автора, Мішеля Уельбека "Платформа", а скажу вам по-секрету, книга для мене є особливим, дорогим подарунком, щей, якщо українською мовою. Відразу гортаючи сторінки, ну знаєте, коли цікавість бере верх і не терпиться взнати сюжет, потрапляла на цікаві фрази, але тепер чомусь не можу віднайти тієї сторінки, де писало про щастя, усі ж на місці, в чому річ не знаю)). Отже, прочитавши, вже дома, "подарунок", в мене не було слів.  Настільки відвертої літератури мені в руках не приходилося тримати, Камасутра не рахується, правда?(жартую). Але книга захоплююча, не заперечую.

 Як мені описувався роман, це про любов чоловіка до жінки, яка будувала собі кар’єру , а  він їй в цьому  допомагав, але історія закінчується трагічно... Ну і анатоція зацікавила... "...історія любові і смерті"... Хм... Вічні теми... Стільки премій протягом творчого злету, певно присуджували їх тільки чоловіки... Та правда ж, коли пишеться твір, автор головному герою додає трохи і свого характеру, іноді і повністю характер головного героя відповідає характеру автора.

Читать дальше...

  


Открыть | Комментариев 65

Тоді чому?


Ми обминаємо на дорозі лід, бо остерігаємося впасти...

Ми, невміючи плавати, не запливаємо глибоко на середину річки, бо ж не самогубці...

Чому ми не беремо  руками вогонь?... Та бо остерігаємося обпектися...

Не стоїмо на краю мосту чи висотки, щоб не впасти...

Тоді чому??? Чому ми вступаємо в стосунки, якщо знаємо, іноді, навіть  взаємно, що до добра ті стосунки не доведуть...

З.І.Набрид холод і сіра безрадісна зима... Чекаю змін...


Открыть | Комментариев 53

Ніжність...


    Ніжність, напевно, найвища форма любові. Сильніша за пристрасть, вагоміша за обожнювання. Пристрасть сліпа, обожнювання безрозсудне, а ніжність-зряча, вона з"являється, коли усвідомлюєш, як цінуєш те, що так легко у цьому світі втратити...

Коли усвідомлюєш, що поряд з тобою найрідніша, найдороща людина, коли ваші почуття- не просто фізичний потяг, а взаєморозуміння, взаємодоповнення, тепло і повага, тоді це є ніжність...

Пристрасть вимагає, ніжність- дарує турботу....

Пристрасть ранить, ніжність- прагне захистити....

Пристрасть обпікає, ніжність- це вогонь, стриманний, щоб зігрівати...


Ми тягнемося до ніжності, вона так званий місток із самотності... Тільки б до кого той місток прокинути... Віртуальні стосунки- шанс хоча б для мрії про ніжність. Бо бажання ніжності таке нестримне. А в найблищому колі- жодного, з ким би цю ніжність прийняти. Ми довго-довго накопичуємо в собі те бажання. І буває, вивалюємо весь її запас на першого-ліпшого, хто опиниться поруч. А той, може зовсім не готовий нести такий почесний тягар. Важко йому, тісно, дихати він не може у твоїх обіймах. І взагалі, забагато тих почуттів для нього одного... Намріємо собі ідеальне кохання, та воно завелике на кожного, хто трапляється. От і доводиться його посилати дротами, стільниковим з"язком- щоб хоч трохи розгубилося дорогою до адресата...

Туди, кудись дуже далеко, на інший край світу. Бо там є теж хтось такий самий сумний, самотній. І мріє, щоб і йому прокинули той місток із самотності... Нехай навіть віртуальний...


Открыть | Комментариев 58

"Як довго я тебе чекала"


Переборюючи біль від мігрені, намагалася себе чимсь зайняти, потрапив в руки один львівський журнал "Експрес", і зачиталася однією  розповіддю, тут публікую уривки з неї, прекрасні і романтичні, вони примушують замислитися над життям, власними почуттями...

- - -

Цей день не мав для нього поганих новин. Тільки одну погану.... Переферійна форма раку легенів. Тривалий час прогресує без клінічних симптомів-бо легенева тканина не має больових точок. Тому хворобу діагностують переважно тоді, коли вже надто пізно....

На зупинці Він зустрів дівчину з стрункою фігурою, вона була невисока  з гарними зеленими очима,  блискуче руде волосся... 

-Ми знайомі?- поцікавилась, пильно вдивляючись у вічі.

-Ні, не пригадую, вибачте...

-Та чого ж вибачатися? Краще давайте знайомитися. Я-Єва. Можна одразу на "ти", до речі. А як тебе звуть?Знайомства не починаються із таких подробиць. Випадковим перехожим не  розказують про свій найбільший тягар. Та Пейн замість назвати ім"я, раптом бовкнув:

-У мене рак... Я невдовзі помру... Я боюся...

-Не бійся,-лагідно промовила дівчина,- "Невдовзі" не означає сьогодні. І навіть завтра. Чи через місяць. У це "невдовзі" може вміститися стільки хорошого і гарного! Повір мені! 

Звичайно ж він повірив.Читать дальше...


Открыть | Комментариев 77

Пташка за кліткою золотою


Пташка за кліткою золотою

Hеправда завжди руйнує кохання!
Сартаков.

 

Сьогодні переглядала старенький фільм з Адріано Челінтано, романтичну комедію. Герой Челінтано боявся розповісти своїй коханій правду про те, ким він є насправді, тобто, що він публічний, багатий чоловік, оскільки дівчина попередила, що не хотіла б спілкуватися з таким, тому що в них би не було б нічого спільного (вона займалася дрібними крадіжками в метропотітені), ну і закоханий чоловік, маючи гіркий досвід того, що колишня, як здавалося йому, кохана, покинула його, почувши про ризик залишитися без грошей вийшовши за нього  заміж ),  вирішив приховувати своїє походження від коханої...

Та чи варто починати стосунки з неправди? Хіба заслуговує цього людина, яку обманюють? Чи можна тоді назвати кохання щирим? Чи з іншої сторони, чому людину до якої проявляємо почуття, робимо з неї "жертву" нашого обману будучи для неї пташкою за золотою, привабливою кліткою? Чому, навіть після тривалого періоду зустрічань, не можемо розгледіти в людині всю палітру душі, бо надто високо падати... з вершини Пристрасті...

Починаючи зустрічатися з людиною, всі ми намагаємося проявити себе з кращої сторони, одягаючи маску, приховуючи свою істинну особистість. Ми робимо все, щоб завоювати прихильність, особливої для нас людини, це- психологічний аспект...

Що ж, залишається покладатися на внутрішній голос та свої відчуття у виборі одного чи однієї із...))

 

 


Открыть | Комментариев 32



Метки

Цитата...

І хоча люди дурні і жорстокі, дивіться, який чудовий нині день.
Курт Воннегут – Колиска для Кішки


Улюблене з найулюбленішого...

-"Идеальный мужчина - это реальность или инструмент пытки?" 

-"Разве самоограничение - это не признак сложившейся личности?" 

-"Измена определяется фактом обнаружения! Одно без другого не существует

-„Неужели нам необходимо расстояние, чтобы стать ближе?” 

-Если ты не замужем, весь мир как шведский стол.

-Как все прогрессивные женщины, Саманта была готова к трудностям, но не была готова к морщинам.

-Политика и мода связаны, они превращают старые идеи в новые и делают их модными и свежими.

-Может быть, некоторым лейблам лучше оставаться в гардеробе. Может быть, когда мы приклеиваем лейбл человеку «невеста», «жених», «муж», «жена», «замужняя», «одинокая» — мы забываем заглянуть за саму этикетку?

-Оказалось, самое опасная территория для фантазий — это реальность.

-"Он был, как платье от донны коран. ты знаешь, что оно не в твоем стиле, но примеряешь на всякий случай"

-«Все, что мне надо было сделать, чтобы встретить идеального мужчину – родить его»

-"мы постоянно что-то ищем - идеального босса, идеальных родителей. Но наверное, лучшее, что мы можем сделать не отступать, доигрывать игру, которую нам навязали и испровлять плохую одежду подходящими аксессуарами" 

-Мужчина, как костюм от кутюр, если он не подогнан по тебе идеально-это катастрофа!

-Когда закрывается дверь, открывается окно

-Знаешь, что самое смешное? Мы были безумно счастливы, пока не решили жить вместе долго и счастливо...

--- Sex and the City- - -


Без автора...

Пусть кто-нибудь махнет рукой
И скажет, перепутав имя,
Что слишком-слишком высоко
Тебя вознес я над другими.

Что с точки зренья красоты
Или еще какой-то точки зренья
Бывают лучшие, чем ты
И тут он пустится в сравненья.

Я верю в искренность его
И в то, что глаз его наметан
И только может быть того,
Как ты близка мне, не поймет он.

Что я люблю тебя сильней,
И проще, и самозабвенней,
Что ты не выше всех людей,
Ты просто выше всех сравнений!


Мои фотоальбомы

Мои фотоальбомы


Интересы

Содержание страницы

Антиинтересы

ОБОЗ.ua