Повір у себе, і тобі повірить весь світ (с)

Thank God I'm a woman...


Як боротися з нахабством?


Як боротися з нахабством?

От мене ця тема почала непокоїти недавно, хоч я цілком спокійна людина, та деякі речі таки примушують вийти з рівноваги... Згадується випадок, коли до мене на роботі підійшов молодий чоловік, попросив підготувати документ (йому було дуууже треба, бо, бачте, з Києва приїхав, і йому вже треба було завтра виїжджати в столицю на роботу, хоч наступного тижня "потішив" своєю присутністю знову), так от, приходить і говорить свою проблему, ну я йому і відповідаю спокійним, врівноваженим тоном: "Вибачте,  прийом громадян з наступного тижня, зараз у нас підготовка звіту, щоб отримати документ вам потібно те-то і те-то, звертайтеся", коротше він не здавався і просив підготувати документ вже! Я знову врівноваженим тоном відповідаю: "Розумію, але підготувати сьогодні не можу, оскільки немає начальника, щоб документ підписала"... і тут взрив емоцій: "А тепер послухайте мене!! Як так? Я прийшов, а ви мені тут... То ви мені в видачі документу відмовляєте? Та я зараз в прокуратуру піду скаргу писати", я, прокрутивши в голові кілька сторінок корисної книги  "Как защитится от негативного воздействия собеседника"(в котрий раз дякуючи собі, що таки дійшли до неї руки і даремними були попрікання мами "Нащо вона тобі треба, готуйся до екзамену") , до кінця, ледве стримуючи себе, вислуховую, і кажу "Розумієте, сьогодні ніяк не вийде підготувати, якщо вас влаштує, можете підійти завтра, хоч в нас і не прийомний день, та, якщо вам так негайно його потрібно, то підготую", ну він обернувся і гепнувши добряче дрерима пішов... Наступного дня, начальниця вислухавши мою пригоду, сказала: "Знаєш, беручи до уваги мій досвід, то це він намагався тебе просто "виховувати", бо ти молодша"...

Ще один випадок стався недавно, їхала в поїзді з подругою, купили, завчасно, нижні місця, до нас підсіло 2 чоловіки, один з них  вагою 130 кг.,  Христя побоялася, що від неї може залишитися лиш мокре місце, то і помінялася з ним місцями і переїхала на верхню полицю, а я залишилася на нижній, підходить провідниця і каже, " Тут чоловік має квиток на верхню полицю, а він вже старший (років 50), може б ви помінялися місцями?" Христя, каже "Ну вибачте, я вже помінялася , і ми б хотіли хоч одну нижню мати, щоб посидіти спокійно", ну я б вже не здавала позицію, і відповіла "Ні", можливо я і була не права, та потім про це не шкодувала... Настав вечір, всі почали готуватися до сну розстелюючи білизну, я так спокійненько лежу з заплющеними очима, приходить жіночка вкладати свого чоловіка спати))), і говорить: "Ох, невже було так важко помінятися місцями, і бла-бла-бла". Мене це почало дратувати, з якої радості я маю бути добрим саморитянином?

Чому я комусь завжди щось винна? Чому мене мають принижувати і  мою думку не враховувати??!!! Я протестую!!! Тепер мовчати не збираюся, з доброї і спокійної дівчини,  скоро  просто стану стервою)). Погоджуюсь з фразою "Хочеш жити- вмій крутитися ", але  ж не за допомогою нахабства! Невже люди не розуміють, що бризкаючи слиною, на інших, вони характеризують себе як... особистість? Так, прекрасно усвідомлюю,  що не всі люди досконалі, у всіх різні темпераменти і т.п і т.д., але ми ж живемо в суспільстві і однією з соціальних норм є золоте правило моралі, яке  ніхто не відміняв-  "Стався до інших так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе"...    

З.І.І на завершення, знайшла в Інеті цікаву статтю, про розводи, публікую частинку з неї, часто з таким стикаємось, але я тепер для себе вирішила, що такого більше не буду допускати по відношенню до себе, набридло, скільки можна дозволяти наживатися на собі?

Аліна Небельмес  ZAXID.NET

„Розводи”. Хроніки байдужості

Цукерки замість решти

Тепер стало модно у продуктових магазинах, особливо в кіосках, давати на решту дешеві цукерочки замість 5, 10 чи 25 копійок. Продавці запевнюють, що не мають копійок, часом кажуть, що покупці не дають монет. Але чимало магазинів-кіосків користають такою нагодою і свідомо тицяють солодку „решту". „А я вам цукерочку на здачу", - черговий раз тицяють мені у руки „тузіка". „А якщо я наступного разу принесу вам цю цукерку замість копійок, приймете?", - на цей раз не відступаю. Бачу здивовані очі...

Раніше я автоматично брала й клала цукерку в кишеню, доки мій знайомий не провів математичний підрахунок, який приведу тут же. Зазвичай, на здачу дають дешевенькі цукерочки - „Ірис", „Барбарис", „Дюшес" - замість 5 чи 10 копійок. Він зважив на електронній вазі одну цукерку (4 г), глянув, скільки коштує кілограм (16.50 грн), і вийшло: 1 000 г / 4 г = 250 штук в кілограмі; 16.50 / 250 = 0,066 грн. Отже, 3.4 копійки залишилось в магазині/кіоску або в кишені продавця із цукерки вартістю 10 копійок.

Віддавати решту цукерками чи недодавати копійки - щоденне явище у магазинах не лише нашого міста. Хоча в управлінні захисту прав споживачів запевнять: така поведінка продавців порушує адміністративні правила торгівлі і карається штрафом. Але ми своєю мовчазною згодою погоджуємося на таку неправомірність.

                     

 

 

 


Открыть | Комментариев 54



Метки

Цитата...

І хоча люди дурні і жорстокі, дивіться, який чудовий нині день.
Курт Воннегут – Колиска для Кішки


Улюблене з найулюбленішого...

-"Идеальный мужчина - это реальность или инструмент пытки?" 

-"Разве самоограничение - это не признак сложившейся личности?" 

-"Измена определяется фактом обнаружения! Одно без другого не существует

-„Неужели нам необходимо расстояние, чтобы стать ближе?” 

-Если ты не замужем, весь мир как шведский стол.

-Как все прогрессивные женщины, Саманта была готова к трудностям, но не была готова к морщинам.

-Политика и мода связаны, они превращают старые идеи в новые и делают их модными и свежими.

-Может быть, некоторым лейблам лучше оставаться в гардеробе. Может быть, когда мы приклеиваем лейбл человеку «невеста», «жених», «муж», «жена», «замужняя», «одинокая» — мы забываем заглянуть за саму этикетку?

-Оказалось, самое опасная территория для фантазий — это реальность.

-"Он был, как платье от донны коран. ты знаешь, что оно не в твоем стиле, но примеряешь на всякий случай"

-«Все, что мне надо было сделать, чтобы встретить идеального мужчину – родить его»

-"мы постоянно что-то ищем - идеального босса, идеальных родителей. Но наверное, лучшее, что мы можем сделать не отступать, доигрывать игру, которую нам навязали и испровлять плохую одежду подходящими аксессуарами" 

-Мужчина, как костюм от кутюр, если он не подогнан по тебе идеально-это катастрофа!

-Когда закрывается дверь, открывается окно

-Знаешь, что самое смешное? Мы были безумно счастливы, пока не решили жить вместе долго и счастливо...

--- Sex and the City- - -


Без автора...

Пусть кто-нибудь махнет рукой
И скажет, перепутав имя,
Что слишком-слишком высоко
Тебя вознес я над другими.

Что с точки зренья красоты
Или еще какой-то точки зренья
Бывают лучшие, чем ты
И тут он пустится в сравненья.

Я верю в искренность его
И в то, что глаз его наметан
И только может быть того,
Как ты близка мне, не поймет он.

Что я люблю тебя сильней,
И проще, и самозабвенней,
Что ты не выше всех людей,
Ты просто выше всех сравнений!


Мои фотоальбомы

Мои фотоальбомы


Интересы

Содержание страницы

Антиинтересы

ОБОЗ.ua