Повір у себе, і тобі повірить весь світ (с)

Thank God I'm a woman...


eventful

А якщо...


Прослушать или скачать Полина Гагарина Навек бесплатно на Простоплеер

   Останім часом часто, при розмові з подругами, тай що гріха таїти, сама колись подумувала: "А якщо з Ним мені буде краще ніж з теперішнім хлопцем". Це, певно, найактуальніша тема дівчат мого віку, бо не хочеться витрачати час на абищо, ну і поспішати не варто, а особливо, якщо якісь непорозуміння, то ця фраза частіше напосідає в думках, якби це не правильно не звучало=)). Добре, що я вже так не думаю (однією проблемою менше=)) ), бо не варто так думати, не варто... 

   Давно хотілося почитати книгу І.Роздобудько "Гра в пацьорки" (досить відома серед її творчості), прочитавши, не сподобалася, але одне оповідання навіть дуже примусило замислитися...

КОЛИСЬ ДАВНО…


…Вiн тепер iснує лише у вашiй уявi. Той чоловiк, якого ви знали колись давно. Вiн загубився у глибинах пам'ятi, серед нових друзiв, дрiбних i незначних подiй, в метушнi побуту, у вогнях мiст, у пошуках хлiба насущного.

Часом, коли вам буває дуже сумно, ви подумки говорите з ним, згадуєте вашi прогулянки, його зворушливi зiзнання, скаржитесь на те, що не складається, хвалитесь успiхами. I що старшими стаєте, то частiше вас збурює грiшна думка про нього - єдиного, хто мiг би вас зрозумiти i… втраченого вже назавжди.

Здається, що саме з ним життя вдалося б, саме вiд нього народилися б найгарнiшi й найслухнянiшi дiти, що саме вiн колись був призначений вам для розради. Йому можна було б розповiсти все, знаючи, що вiн все зрозумiє i вибачить. Але ви не оцiнили i пiшли далi. Далi вiд нього.

Вiн не старiє. Вiн являється перед вами завжди таким, яким ви його бачили востаннє, але у стократ кращим, нiж ви пам'ятаєте. У години безсоння ви згадуєте його слова (чи, можливо, додаєте до них i свої - яка тепер рiзниця): «Проминуть роки, але хоч де б ми були, ми завжди будемо разом. I там, у мерехтiннi безмовних зiрок, куди не проникають метушня, стукiт колiс, телефоннi дзвiнки, скрегiт дверей, галас базарiв, гудiння труб i дзеленчання будильникiв, ми кружелятимемо разом, взявшись за руки так мiцно, що нiяка сила не зможе роз'єднати нас. I нехай легковажна юнiсть розкидає нас в рiзнi боки, нехай згорять листи, перевернеться свiт - ми все одно будемо разом в нашiй пам'ятi…»

Це казав вiн - чоловiк, якого ви знали колись давно.

Ви вiдчуваєте, що вiн десь iснує. I, поглядаючи у зоряне небо, вiрите, що тримаєте його за руку.

«Це не зрада!», - думаєте ви, дивлячись на свого чоловiка, що сопе поруч.

Вiн знає про вас все. I не ревнує. Та до кого ж ревнувати?

До тiнi?

Власне, вiн взагалi вас не ревнує.

Ви регулярно вiдвiдуєте подруг, на вечiрках ви нарозхват, вiн часто залишає вас наодинцi з гостями, а сам iде спати. I тодi ви веселитесь на всю котушку, щоб нiхто не помiтив, як вам прикро.

Вiн би цього не допустив - той чоловiк, якого ви знали колись давно!

Вiн не робив би зауважень за розбитий кухоль чи зiпсований бритвений станок, не вчив би як економити на пральному порошку i новорiчних розпродажах! Вiн би щодня приносив вам квiти.

А з вiдряджень повертався би блiдий, у передiнфарктному станi вiд розлуки i, ставши на колiна прямо на кухнi, цiлував би вашi долонi, що пропахли олiєю, пральним порошком i кремом «Оксамитовi ручки»…

Вiн говорив би по-гусарськи: «Хай тобi грець, як же я кохаю цю жiнку!»

А вночi нашiптував би неймовiрнi солодкi i безсоромнi дурницi, вiд яких ви б злiтали до небес.

…Увечерi ви йдете зi своїм чоловiком до театру. Ваша сукня, зауважує чоловiк, надто виклична - не до лиця i вiк уже не той. I таке iнше…

Ви дивитесь собi пiд ноги, подумки рахуєте до двадцяти i - в зворотному порядку. Ви не помiчаєте пари, що прямує назустрiч.

Волоока шатенка стискає лiкоть свого супутника, який щось розповiдає про переваги вегетарiанства.

Вони швидко оминають вас.

Шатенка схвильовано каже:

- Бачиш, ось там пiшли тi двоє? Вона - в дурнуватiй сукнi, а вiн у сiрому костюмi…

- Ну то й що? - байдуже вiдгукується чоловiк.

Шатенка вiдпускає його лiкоть, озирається i додає:

- Це чоловiк, якого я знала колись давно…



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Откуда приходят на эту запись за последний месяц   1 день 10 дней 30 дней

Нет данных

Показать смайлы
 

Комментариев: 14

Поспішай,не поспішаючи...
Ну я вже оприділилася=). Хотілося, щоб дівчата над таким питанням не замислювалися. Бо і в чоловіків інша жінка і гарніша і краще готує і краща господиня, так і в дівчат буває... Треба цінути людину яка поруч, і свій вибір, бо чогось ми зараз із тією людиною, а не з кимось іншим...
Fastina lente :)
fEstina!
тільки хотів поправити
Я надто поквапився, ганьба мені!
ох, уж эти мысли, что кто-то нас ожидает лучший. вот и сейчас, если честно, меня одолевают такие. хотя я вроде бы с замечательным парнем встречаюсь..
От і треба жити теперішнім, зайві думки псуюють настрій тобі і ближньому (на власному досвіді перевірено)...
Минуле нас спокушає, майбутнє лякає, а сучасне викликає розгубленість, і життя витікає з нас краплина за краплиною, зникаючи в цій порожнині міжчасів'я...
Можна цитувати!
Що я і роблю...
не ображайся, але з якого це твору?=)
Чого б я мав ображатись? Це з серіалу Вавилон 5... Культовий серіал, свого часу йшов по ICTV в українському перекладі, не знаю, чи ти його дивилась в 10-12 років

 



Метки

Цитата...

І хоча люди дурні і жорстокі, дивіться, який чудовий нині день.
Курт Воннегут – Колиска для Кішки


Улюблене з найулюбленішого...

-"Идеальный мужчина - это реальность или инструмент пытки?" 

-"Разве самоограничение - это не признак сложившейся личности?" 

-"Измена определяется фактом обнаружения! Одно без другого не существует

-„Неужели нам необходимо расстояние, чтобы стать ближе?” 

-Если ты не замужем, весь мир как шведский стол.

-Как все прогрессивные женщины, Саманта была готова к трудностям, но не была готова к морщинам.

-Политика и мода связаны, они превращают старые идеи в новые и делают их модными и свежими.

-Может быть, некоторым лейблам лучше оставаться в гардеробе. Может быть, когда мы приклеиваем лейбл человеку «невеста», «жених», «муж», «жена», «замужняя», «одинокая» — мы забываем заглянуть за саму этикетку?

-Оказалось, самое опасная территория для фантазий — это реальность.

-"Он был, как платье от донны коран. ты знаешь, что оно не в твоем стиле, но примеряешь на всякий случай"

-«Все, что мне надо было сделать, чтобы встретить идеального мужчину – родить его»

-"мы постоянно что-то ищем - идеального босса, идеальных родителей. Но наверное, лучшее, что мы можем сделать не отступать, доигрывать игру, которую нам навязали и испровлять плохую одежду подходящими аксессуарами" 

-Мужчина, как костюм от кутюр, если он не подогнан по тебе идеально-это катастрофа!

-Когда закрывается дверь, открывается окно

-Знаешь, что самое смешное? Мы были безумно счастливы, пока не решили жить вместе долго и счастливо...

--- Sex and the City- - -


Без автора...

Пусть кто-нибудь махнет рукой
И скажет, перепутав имя,
Что слишком-слишком высоко
Тебя вознес я над другими.

Что с точки зренья красоты
Или еще какой-то точки зренья
Бывают лучшие, чем ты
И тут он пустится в сравненья.

Я верю в искренность его
И в то, что глаз его наметан
И только может быть того,
Как ты близка мне, не поймет он.

Что я люблю тебя сильней,
И проще, и самозабвенней,
Что ты не выше всех людей,
Ты просто выше всех сравнений!


Мои фотоальбомы

Мои фотоальбомы


Календарь
Май
ПнВтСрЧтПтСбВск
    
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Интересы

Антиинтересы
ОБОЗ.ua